Вторник, 02.03.2021, 05:30
Вітаю Вас Гость | Реєстрація | Вхід

і

Архив статей

Головна » Файли » 2013 » 5 (119)

Сябренко Г.П. Профілактика порушень мікроелементного гомеостазу у системі санологічного моніторингу та реабілітації: проблемно – цільовий ан
01.08.2014, 14:14

Резюме
Сябренко Г.П. Профілактика порушень мікроелементного гомеостазу у системі санологічного моніторингу та реабілітації: проблемно – цільовий аналіз (частина І).
Контент – аналіз опублікованих результатів наукових досліджень з питань вивчення мікроелементного гомеостазу у підлітковому віці показав, що питання первинної аліментарної профілактики його порушень є недостатньо опрацьовані для системи гігієнічного моніторингу. Для забезпечення гігієнічного моніторингу пропонуються значна кількість індикаторів, які логічно об’єднуються у чотири основні групи факторів: регіонально – екологічні, біологічні та онтогенетичні, показники здоров’я населення та стан нутрієнтного забезпечення харчування. Визначені базові компоненти моніторингу та перелік індикаторів слід застосовувати та, з урахуванням регіональних особливостей, доповнювати, що потребує подальших досліджень у натурних умовах.
Ключові слова: профілактика, реабілітація, моніторинг.

Резюме
Сябренко Г.П. Профилактика нарушений микроэлементного гомеостаза в системе санологического мониторинга и реабилитации: проблемно – целевой анализ (часть І).
Контент – анализ опубликованых результатов научных исследований по вопросам изучения микроэлементного гомеостаза в подростковом воздасте показал, что вопрос первичной профилактики его нарушений является недостаточно разработанным для системы гигиенического мониторинга. Для обеспечения мониторинга предлагается значительное количество индикаторов, которые логично объединять в четыре группы: регионально – экологические, биологические и онтогенетические, показатели здоровья населения и состояния нутриентного обеспечения. Определены базове компоненты мониторинга и перечень индикаторов, которые следует использовать и. с учётом региональных особенностей дополнять, что требует дальнейших исследований в натурних условиях.
Ключевые слова: профилактика, реабилитация, мониторинг.

Summary
Syabrenko G.P. Prevention of microelemental homeostasis disturbance in the system of sanological monitoring and rehabilitation: a problem-targeted analysis (part I).
Content - analysis of the published results of research on the study of microelement homeostasis in adolescence showed that the primary issues of the nutritional prevention of the infringements are not developed enough for the system of hygienic monitoring. A significant number of indicators, which are logically combined into four main components (groups of factors): regional and ecological, biological and ontogenetic, health outcomes and condition of nutritional providing of nourishment are offers to ensure the hygienic monitoring. The basic components hygienic monitoring and list of indicators which were identified should be applied and, taking into account regional specifics, completed, that requires further research in natural conditions.
Key words: рrevention, rehabilitation, monitoring.

Рецензент: д.мед.н., проф. Ю.Г. Бурмак

УДК 616.71+612.75-053

Кіровоградський університет «Україна» МОН України

Kirovohrad University "Ukraine"

Кировоградский университет «Украина» МОН Украины

serg_shklyar@ukr.net

Introduction. Monitoring of the population’s health is an integral part of health care system management, which allows to identify problematic situations and is the basis for the substantiation of ways of their solution [1].

According to the European strategy for child and adolescent health, countries which are the WHO members should develop appropriate strategy on health improvement of children population within the regional strategy, considering specific epidemiological, environmental, social, legal and cultural conditions of particular regions [2], which is possible under the terms of monitoring of the situation. Hygienic monitoring (GM) is one of the effective mechanisms for supplying of the sanitary and epidemiological wellbeing of population and is based on databases’ creation and analysis about health and factors of place of existence, identifying causal relationship between the sickness rate of specific areas [3].

Substantiation of the methodological approaches to the organization of sanitary and hygienic monitoring, aimed at increasing the level of sanitary and epidemiological welfare of the population. Systematic qualitative review of the experience of GM introduction in the practice of activity of health protection of the population of other countries realized by means of meta-analysis. Leading principle of the GM is: a logical combining of a retrospective analysis of reporting documentation about disease incidence and prevalence of diseases with individual accounting of the information about health condition [4]. It is well known that one of the leading health criteria of the growing organism is harmonious physical development, indicator which is closely linked with socio-economic factors and life conditions [5, 6, 7, 8, 9].

Taking into consideration that all physiological functions in the body somehow or other related to body size, growing processes of organs and tissues, specialties of growth and development of adolescents taken into account and estimate, first of all on indexes of physical development. It is proved that a systematic control about their physical development takes an opportunity to estimate the violation of the processes of growth in proper time, to find out their reasons and timely conduct prophylaxis and treatment; thus it should be taken into account national, ethnic, and regional features [10, 11, 12].

Rate is an important characteristic of physical development. In human’s postnatal ontogenesis growth rates are most expressed during the first year of life (increasing the length of one and a half times and three- or fourfold increasing in body weight over the year), there is a so-called a half height “leap” at the age of 5-6 years, as a result the normal body length reaches about 70.0% of adult, which occurs mainly due to the lengthening of limbs; and pubertal “leap” of growth (13-15 years), which occurs due to the simultaneous lengthening of the body and limbs [13, 14, 15].

The development of individual organs and systems such as nervous, endocrine, immune and other, characterized by similar asynchronous processes, which increase the risk of functional and metabolic disorders and is the basis for the formation of somatic pathology. So, the first year of life, pre- and pubertal periods are critical in the context of developing metabolic disorders. During the period of active accumulation of bone mass, which is registered at the age of 10-15 years, the increase amounts to 40-45% of the total bone mass of adult [16, 17, 18, 19]. Data showing that the expressive disorders (according to bone densitometry) found among 44.0% of teenagers, and osteopenia in 51.0% of patients has a combined pathology in the form of a system of connective tissue dysplasia are the proof of the critical age period relative to the tension of the metabolic bone formation ensure [20, 21, 22, 23].

An important feature of the process of growth and development of the child's body are qualitative changes in the functioning of physiological systems supplying their work in new conditions, in other words during the period of active growth. The sequence of the processes of growth and differentiation of cells of various organs and systems is a biological marker of the age development [24, 25, 26]. It defines the necessity of the ratio of the body condition, as on the morphological and functional parameters on each of the stages of ontogenesis [27, 28, 29].

State of health of adolescents in many cases becomes socially dependent. Generally among all factors, which influence on child’s physical development and health in general, without doubt first places are occupied heritable, ante- and perinatal factors and others. In this list of factors unfavorable environmental conditions do not occupy the first known place, but it is necessary to consider that they affect the entire population in general and, undoubtedly, increase the effect of other factors. As a result, environmental factors which are more controlled require their further study and correction [30]. In addition occupational hazards among parents which increase the risk of development of children’s pathological conditions should be referred to the factors of environmental protection [31, 32].

The goal of the study was to conduct a problem-focused analysis of scientific data concerning the frequency, nature and primary nutritional prevention of teenagers’ microelement homeostasis disorders.

Conclusions

1. Content - analysis of the published results of research on the study of microelement homeostasis in adolescence showed that the primary issues of the nutritional prevention of the infringements are not developed enough for the system of hygienic monitoring.

2. A significant number of indicators, which are logically combined into four main components (groups of factors): regional and ecological, biological and ontogenetic, health outcomes and condition of nutritional providing of nourishment are offers to ensure the hygienic monitoring.

3. The basic components hygienic monitoring and list of indicators which were identified should be applied and, taking into account regional specifics, completed, that requires further research in natural conditions.

Література

1. Моніторингова оцінка здоров’я дитячого населення та заходи щодо його збереження / В.Л. Весельський, Н.В. Медведовська, Т.К. Кульчицька, І.М. Матвієнко // Вісник соціальної гігієни та організації здоров’я України. - 2006. - № 2. - С. 5-10.
2. Committee on rights of the child, concluding observations, United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland, U.N. Doc. CRC/ C/ 15/ Add. 135
3. Онищенко Г.Г. Влияние состояния окружающей среды на здоровья населения. Нерешенные проблемы и задачи / Г.Г. Онищенко // Гигиена и санитария. – 2003. - № 1. - С. 3-10.
4. Методологічні основи гігієнічного моніторингу / М.П. Гребняк, О.Б. Єрмаченко, В.В. Машиністов, В.Б. Сиротинко // Вісник соціальної гігієни та організації здоров’я України. - 2007. - № 1. - С. 48-53.
5. Панфилова Т.Ю. Состояние здоровья детей, выросших в период социально-экономичекого кризиса: автореф. дис… канд. мед. наук: спец. 14.00.33 «Экономика, организация и управление здравоохранением» / Т.Ю. Панфилова. – СПб., 2003. – 18 с.
6. Соціально-гігієнічна характеристика дітей у соціально-неблагополучних сім’ях та деякі особливості їх захворюваності й фізичного розвитку / Н.Г. Гойда, П.М. Веропотвелян, І.А. Чугай [та ін.] // ПАГ. – 2002. – № 1. – С. 13–15.
7. Динаміка показників здоров’я з позиції впливу Чорнобильської аварії на систему «вагітна-плід-дитина» / О.М. Лук’янова, Ю.Г. Антипкін, В.Є. Шашкевич [та ін.] // ПАГ. - 2000. - № 1. - С. 3-8.
8. Актуальні проблеми здоров’я дітей в умовах наслідків аварії на ЧАЕС / О.М. Лук’янова [та ін.] // Медицина дитинства / П.С. Мощич, Ю.Г. Антипкін, М.Л. Аряєв. – Т.4, кн..4. - К., 2001. - С. 53-101.
9. Антипкін Ю.Г. Динаміка показників здоров’я дітей, які мешкають на забруднених радіонуклеїдами територіях / Ю.Г. Антипкін, В.П. Неділько, Л.П. Арабська // Актуальні проблеми епідеміології та первинної профілактики медичних наслідків аварії на ЧАЕС. - К., 2000. - С. 189-194.
10. Вдовиченко Ю.П. Оптимізація медико-соціальної допомоги зі збереженням репродуктивного здоров’я дівчаток-підлітків / Ю.П. Вдовиченко, Т.М. Тітенко // ПАГ. – 2006. - № 3. – С. 96.
11. Лук’янова О.М. Проблеми здоров’я здорової дитини та наукові аспекти профілактики його порушень / О.М. Лук’янова // Мистецтво лікування. – 2005. – № 2. – С. 6–15.
12. Мартинчик А.Н. Рост и масса тела детей России по данным поперечного исследования / А.Н. Мартинчик, А.К. Батурин // Гиг. и сан. - 2000. - № 1. - С. 68-71.
13. Melton L.J. Who has osteoporosis? A conflict between clinical and public health perspectives / L.J. Melton // J. Bone Miner Res. - 2000. - № 15. - P. 2309-2314.
14. Воронцов И.М. Закономерности физического развития детей и методы его оценки / И.М. Воронцов. – Л.: Ленингр. педиатр. мед. ин-т., 1986. – 30 с.
15. Костная ткань у девочек и подростков. Связь с половым и физическим развитием (часть 1) / В.В. Поворознюк, И.Б. Вовк, Т.В. Орлик [и др.] // ПАГ. – 2000. – № 2 (7). – С. 88-95.
16. Костная ткань у девочек и подростков. Связь с половым и физическим развитием (часть 2) / В.В. Поворознюк, И.Б. Вовк, Т.В. Орлик [и др.] // Вісн. асоц. акушерів-гінекологів. - 2000. - № 3. - С. 88-95.
17. Динаміка фізичного розвитку міських дітей та підлітків України / П.В. Комлик, Л.П. Булага, О.А. Бесєдіна [та ін.] // ПАГ. – 1994. – № 2. – С. 6–8.
18. Андрейчин М.А. Денситометрическое исследование костной ткани при болезнях печени / М.А. Андрейчин, Н.Ю. Вишневская // Лаб. диагност. - 2001. - № 2. – С. 40-42.
19. Фролова Т.В. Регіональні особливості фізичного розвитку та формування піку кісткової маси: зв’язок з соматичною патологією: автореф. дис. на здобуття … д.мед.н.: спец. 14.01.10. «Педіатрія» / Т.В. Фролова. – Харків, 2007. - 36 с.
20. Шевченко С.Д. Остеопения у больных сколиозом детей / С.Д. Шевченко, Т.А. Ермак // Ортопедия, травматология и протезирование. – 1999. –№ 4. – С. 71–74.
21. Кісіль І.Ю. Особливості структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей, хворих на сколіотичну хворобу / І.Ю. Кісіль // Проблеми остеології. – 1999. – Т. 2, № 2. – С. 65.
22. Костюріна Г.М. Діагностика, лікування та профілактика остеопенічного синдрому у підлітків, хворих на системні захворювання сполучної тканини: метод. рекомендації / Г.М. Костюріна, Н.С. Шевченко – Харків: Укр. НДІ охорони здоров’я дітей та підлітків, 1998. - 14 с.
23. Боймиструк Т.П. Особливості фізичного розвитку як фактор ризику виникнення остеопенічного синдрому при хронічному пієлонефриті у дітей / Т.П. Боймиструк // Вісник наукових досліджень. – 2003. - № 2. – С. 77-79.
24. Вельтищев Ю.Е. Рост ребенка: закономерности, нормальные вариации, соматотип, нарушения и их коррекция. Лекции для врачей / Ю.Е.  Вельтищев // Российский вестник перин. и педиатрии. – М., 2000. - Приложение. - 79 с.
25. Adair Linda S. Rapid child growth raises blood pressure in adolescent boys who were thin at birth / S. Adair Linda, Tim. Cole // J. Hypertension. - 2003. – Vol. 41, № 3. - Р. 451-456.
26. The effects of birth weight and postnatal linear growth retardation on blood pressure at age 11-12 years / S.P. Walker, P. Gaskin, C.A. Powell [et al.] // Epidemiol. and Community Health. - 2001. - Vol. 55, № 6. - Р. 394-398.
27. Поташнюк И.В. Физическое состояние учащихся старших классов гимназии / И.В. Поташнюк // Вестн. науч. исслед. Терноп. гос. мед. акад. - 2003. - № 4. - С. 86-89.
28. Неуймина Г.И. Оценка основных параметров физического развития школьников Крыма / Г.И. Неуймина // Вест. физиотерапии и курортологии. – 2000. – Т. 6, № 4. – С. 67–69.
29. Козакевич В.К. Характеристика рівня соматичного здоров’я дітей пубертатного возрасту в м. Полтаві та його взаємозв’язок з соматотипом / В.К. Козакевич // ПАГ. – 2000. – № 3. – С. 21-22.
30. Бабенко Г.А. Микроэлементозы человека: патогенез, профилактика, лечение / Г.А. Бабенко // Микроэлементы в мед. – 2000. – Т.2, № 1. – С. 2–5.
31. Захворювання підлітків / Л.К. Пархоменко, З.Т. Балацька, Т.О. Глібова [та інш.] // Обсяги профілактичної, діагностичної та лікувальної роботи лікаря загальної практики-сімейного лікаря. - 2005. - С. 138-151.
32. Оценка физического развития детей отдельных регионов Украины: метод. рекомендации / Н.М. Нагорная, А.М. Хижняк, О.В. Оскол [и др.]; Киевский НИИ соц. гигиены и управления здоровья. – Киев, 1991. - С. 51.
33. Содержание йода в волосах как показатель йодного статуса организма / А.Л. Горбачев, М.Г. Скальная, М.В. Велданова [и др.] // Микроэлементы в медицине. - 2007. - № 8 (1). - С. 17-19.
34. Цинкубин А.Д. Обеспеченность витамином А, бетакаротином, йодом и цинком школьников г. Майкопа / А.Д. Цинкубин, Е.С. Вьюшина // Микроэлементы в медицине. - 2007. - № 8 (1). - С. 49-51.
35. Горбачев А.Л. Элементный статус населения в связи с химическим составом питьевой воды / А.Л. Горбачев // Микроэлементы в медицине. - 2006. - № 7. - С. 11-24.
36. Бурцева Т.И. Особенности элементного состава волос учащихся колледжей Оренбургского университета / Т.И. Бурцева, Р.И. Михайлова, А.В. Скальный // Микроэлементы в медицине. – 2006. – № 7 (2). – С. 39–46.
37. Момилович Б. Многоэлементный анализ волос в раннем выявлении остеопороза и избытка тяжелых металлов в организме: преимущества динамического исследования перед одномоментным / Б. Момилович, Дж. Ликкен // Микроэлементы в медицине. – 2005. – № 6 (4). – С. 37–42.
38. Баранова О.В. Сравнительная оценка элементного статуса юношей и девушек, обучающихся в оренбургском госуниверситете / О.В. Баранова, С.В. Нотова, А.В. Скальный // Микроэлементы в медицине. - 2005. - № 6 (1). - С. 8-12.
39. Возрастно-половые различия микроэлементного дисбаланса у детей Санкт-Петербурга / В.Г. Маймулов, И.Ш. Якубова, Т.С. Чернякина [и др.] // Микроэлементы в медицине. - 2005. - № 6 (1). - С. 36-38.
40. Подходы к оценке риска здоровью детей севера Красноярского края по элементному статусу волос / С.В. Куркатов, Л.Г. Климацкая, И.Ю. Шевченко, А.М. Василовский // Микроэлементы в медицине. - 2004. - № 5 (4). - С. 76-78.
41. Лапчинская Л.В. Оценка минерального гомеостаза человека на основании анализа волос методом эмиссионной спектроскопии / Л.В. Лапчинская, В.Н. Прибывалова, О.А. Цодикова // Микроэлементы в медицине. - 2004. - № 5 (4). - С. 78-79.
42. Особенности микроэлементного статуса у детей Санкт-Петербурга / В.Г. Маймулова, И.Ш. Якубова, Т.С. Чернякина [и др.] // Гиг. и санитар. – 2005. - № 6. - С. 64-65.
43. Сусликов В.Л. Эколого-биохимическое районирование территорий – методологическая основа для оценки среды обитания и здоровья населения / В.Л. Сусликов // Микроэлементы в медицине. - 2004. - № 5 (4). - С. 136-138.
44. Применение атомно-эмиссионной спектрометрии с возбуждением спектров в дуге постоянного тока для оценки средних уровней содержания макро- и микроэлементов в волосах человека / Э.А. Гладких, Е.В. Полякова, О.В. Шуваева, Н.Ф. Бейзель // Микроэлементы в медицине. - 2003. - № 4. - С. 20-24.
45. Насолодин В.В. Оценка фактического питания и состояния иммунологической реактивности у студенток / В.В. Насолодин, И.П. Зайцева, О.Н. Зайцев // Гигиена и санитария. – 2005. - № 3. - С. 36-38.
46. Лукьянова Е.М. Вторичный остеопороз у детей / Е.М. Лукьянова, Л.И. Омельченко // Doctor. – 2004. - № 4. – С. 10-13.
47. Jackson R.D. Calcium plus vitamin D supplementation and the risk of fractures / R.D. Jackson, A. La Croix, M. Gass // N. Engl. J. Med. – 2006. - № 354. - P. 669-683.
48. Коровина Н.А. Нарушения фосфорно-кальциевого обмена у детей: руководство для врачей / Н.А. Коровина, И.Н. Захарова, А.В. Чебуркин. – М., 2005. –70 с.
49. Effect of discontinuation of estrogen, calcitriol, and the combination of both on bone density and bone markers / С.J. Gallagher, P.В. Rapuri, O. Haynatzky, J.R. Deuer // J. Clin. Endocr. Metab. - 2002. - Vol. 87, № 11. - P. 4914-4923.
50. Size at birth, adult intestinal calcium absorption and 1,25(OH)2 vitamin D / N.K. Arden, P. Major, J.R. Poole [et al.] //Quart. J. Med. - 2002. – Vol. 95, № 1. - Р. 15-21.
51. Остеопороз у детей: пособие для врачей / Н.А. Коровина, Т.М. Творогова, Л.П. Гаврюшова, И.Н. Захарова. – М., 2005. –50 с.
52. Поворознюк В.В. Застосування преапартів кальцію та вітаміну Д в профілактиці та лікуванні остеопорозу / В.В. Поворознюк, Н.В. Григор’єва // Укр. ревматологічний журнал. – 2001. - № 3-4. – С. 33-38.
53. Fracture prevention with vitamin D supplementation: a meta-analysis of randomized controlled trials / H.A. Bischoff-Ferrari, W.C. Willett, J.B. Wong [et al.] // JAMA. – 2005. - № 293. – P. 2257-2264.

 

Категорія: 5 (119) | Додав: siderman | Теги: monitoring, рrevention, Rehabilitation
Переглядів: 431 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
RSS

Форма входу

Категорії розділу

1 (115) [43]2 (116) [45]
3 (117) [41]4 (118) [34]
5 (119) [47]6 (120) [38]

ПОИСК

НАШ ОПРОС

Оцените наш сайт
Всего ответов: 46

ДРУЗЬЯ САЙТА

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0