Резюме
Ігнатенко Г.А., Мухін І.В., Узун Д.Ю. Профілактика рецидивів фібриляції передсердь у хворих похилого та старечого віку з імплантованим штучним водієм серцевого ритму.
Мета дослідження полягала в аналізі протирецидивної ефективності ліпосомальних форм фосфатиділхоліну і кверцетину у хворих з неішемічною етіологією пароксизмальної фібриляції передсердь після імплантації пейсмейкера з режимом стимуляції DDD. До дослідження увійшли 40 пацієнтів з імплантованим кардіостимулятором в режимі DDD і наявністю пароксизмів фібриляції передсердь неішемічного походження. До 1-ї групи включено 20(50,0%) пацієнтів, які окрім базисного лікування, яке проводилося також з урахуванням супутньої кардіальної патології, отримували профілактичні (підтримуючі) антиаритмічні дози аміодарону 150-450 мг/добу протягом року. Друга група спостереження включала 20(50,0%) хворих, які окрім такого ж самого базисного і антиаритмічного лікування отримували ліпосомальний фосфатиділхолін і кверцетин. Результати впливу двох превентивних режимів на частоту симптомних і безсимптомних пароксизмів фібриляції передсердь показали, що в 2-ій групі було дещо більше пацієнтів з симптомними нападами аритмії (на 5,0%). Ефективність ліпосомальних засобів в цій групі виявилася на 30,0% вищою, ніж при традиційному. Зменшилася тривалість нападів в 1-ій групі на 0,3, а в 2-ій – на 4,2 хвилини. Вихідна частота безсимптомних пароксизмів фібриляції передсердь становила в обох групах 35%, що на 15% менше, ніж частота симптомних нападів аритмії в 1-ій групі і на 20,0% менше, ніж в 2-ій. Відзначена позитивна динаміка в бік зменшення частоти безсимптомних нападів фібриляції передсердь в 1-ій групі на 15%, а в 2-ій – на 25% порівняно з вихідними значеннями. Середня тривалість безсимптомних нападів в обох групах виявилася меншою, ніж симптомних пароксизмів (на 5,0 і 5,0 відповідно). Проте в 1-ій групі зменшення тривалості було мінімальним (на 0,2 хвилини) по відношенню до початкових значень, а в 2-ій групі - на 1,9 хвилини.
Ключові слова: пейсмейкер, профілактика пароксизмів фібриляції передсердь, ліпосомальні форми фосфатиділхоліну і кверцетину.

Резюме
Игнатенко Г.А., Мухин И.В., Узун Д.Ю. Профилактика рецидивов фибрилляции предсердий у больных пожилого и старческого возраста с имплантированным искусственным водителем сердечного ритма.
Цель исследования заключалась в анализе противорецидивной эффективности липосомальных форм фосфатидилхолина и кверцетина у больных с неишемической этиологией пароксизмальной фибрилляции предсердий после имплантации пейсмейкера с режимом стимуляции DDD. В исследование включены 40 пациентов с имплантированным кардиостимулятором в режиме DDD и наличием пароксизмов фибрилляции предсердий неишемического происхождения. В 1-ю группу включены 20 (50,0%) пациентов, которые кроме базисного лечения получали профилактические (поддерживающие) антиаритмические дозы амиодарона 150-450 мг / сутки в течение года. Вторая группа наблюдения включала 20(50,0%) больных, кроме такого же базисного и антиаритмического лечения получали липосомальный фосфатидилхолин и кверцетин. Результаты влияния двух превентивных режимов частоту симптомных и бессимптомных пароксизмов фибрилляции предсердий показали, что во 2- ой группе было несколько больше пациентов с симптомными приступами аритмии (на 5,0%). Эффективность липосомальных средств в этой группе оказалась на 30,0 % выше, чем в 1-ой. Уменьшилась продолжительность приступов в 1-ой группе на 0,3, а во второй - на 4,2 минуты. Исходная частота бессимптомных пароксизмов составляла в обеих группах 35%, что на 15% меньше, чем частота симптомных приступов аритмии. Отмечена положительная динамика в сторону уменьшения частоты бессимптомных приступов фибрилляции предсердий в первой группе на 15%, а во 2-й - на 25% по сравнению с исходными значениями. Средняя продолжительность бессимптомных приступов в обеих группах оказалась меньше, чем симптомных пароксизмов (на 5,0 и 5,0 соответственно). Однако в первой группе уменьшение продолжительности было минимальным (на 0,2 минуты) по отношению к исходным значениям, а во 2-ой группе - на 1,9 минуты.
Ключевые слова: пейсмейкер, профилактика пароксизмов фибрилляции предсердий, липосомальные формы фосфатидилхолина и кверцетина.

Summary
Ignatenko G.A., Mukhin I.V., Uzun D.Yu. Prevent a recurrence of atrial fibrillation in elderly and senile patients with an implanted artificial drivers heart rate.
The aim of the study was to analyze the preventive efficacy of liposomal forms fosfatydilholin and quercetin in patients with non-ischemic etiology of paroxysmal atrial fibrillation after implantation pesmeyker with mode of stimulation DDD. To study included 40 patients with an implanted pacemaker in DDD mode and the presence of paroxysmal atrial fibrillation non-ischemic etiology. By the 1st group included 20 (50,0%) patients in addition to basic treatment (inhibitors of ARB, calcium antagonists, beta-blockers, aldosterone antagonists, dezagregants, diuretics, statins), carried out also considering concomitant cardiac pathology, received prophylactic (supporting) antiarrhythmic amiodarone dose of 150-450 mg / day throughout the year. The second observation group included 20 (50,0%) patients, in addition of the same base and antiarrhythmic treatment received liposomal fosfatydilholin and quercetin. “Lipin” (liposomal fosfatydilholin) was administered at 0.5 g. to 50 ml. saline was administered intravenously sodium chloride in the morning, and “Lipoflavon” (27.5 mg liposomal lecithin-standard and 0.75 mg quercetin) - intravenous evening (production association “Biolek”, Kharkov, Ukraine) for 10 days every 3 months (4 courses per year). The results of the preventive effects of two modes in the frequency of symptomatic and asymptomatic paroxysmal atrial fibrillation showed that in the second group were slightly more patients with symptomatic seizures arrhythmias (5,0%). Efficacy of liposomal drugs in this group was 30% higher than the traditional. Decreased duration of attacks in the first group is 0,3, and the second – 4,2 minutes. Output frequency of asymptomatic paroxysmal atrial fibrillation in both groups was 35%, which is 15% lower than the frequency of symptomatic attacks of arrhythmia in the first group and 20% less than in the second. Awarded a positive trend towards reducing the frequency of asymptomatic atrial fibrillation attacks in the first group 15% and in the second - 25% compared with baseline values. The average duration of asymptomatic attacks in both groups appeared less than symptomatic paroxysmal (by 5,0 and 5,0 respectively). However, the first group of reduction was minimal duration (0,2 minutes) relative to the initial values, and the second group – 1,9 minutes.
Key words: pesmeyker, prevention of paroxysmal atrial fibrillation, liposomal form fosfatydilholin and quercetin.

Рецензент: д.мед.н., проф. В.О. Тєрьошин

УДК616.125-008.313.2-06-036.88]-085.847

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького

M. Gorky Donetsk National Medical University

i12041964m@yandex.ru

The aim of the study was to analyze the preventive efficacy of liposomal forms fosfatydilholin and quercetin in patients with non-ischemic etiology of paroxysmal atrial fibrillation after implantation pesmeyker with mode of stimulation DDD. At the first stage of the study patients with indications for the presence of permanent pacing (sick sinus syndrome with bradycardia, long pauses, syncope syndrome Morgani-Stokes-Adems, atrioventricular block grade 2-3, bifastsykular block) before implantation of a stimulator exclude hemodynamically significant coronary circulation violation and patients with the presence of coronary artery disease to study not included. In the second phase of a cohort of patients with coronary artery disease with an implanted DDD pesmeykerom mode selected patients with the presence of paroxysmal forms of AF. To study included 40 patients with an implanted pacemaker in DDD mode and the presence of paroxysmal atrial fibrillation non-ischemic etiology. Randomized patients were divided into two are similar in age (χ²=0,5, p=0,41), gender (χ²=1,8, p=0,24), primary diagnosis (χ²=2,1, p=0,22) and atrial fibrillation (χ²=1,9, p=0,23) of group supervision. By the 1st group included 20(50,0%) patients in addition to basic treatment (inhibitors of ARB, calcium antagonists, beta-blockers, aldosterone antagonists, dezagregants, diuretics, statins), carried out also considering concomitant cardiac pathology, received prophylactic (supporting) antiarrhythmic amiodarone dose of 150-450 mg / day throughout the year. The second observation group included 20(50,0%) patients, in addition of the same base and antiarrhythmic treatment received liposomal fosfatydilholin and quercetin. "Lipin" (liposomal fosfatydilholin) was administered at 0.5 g. to 50 ml. saline was administered intravenously sodium chloride in the morning, and "Lipoflavon" (27.5 mg liposomal lecithin-standard and 0.75 mg quercetin) - intravenous evening (production association "Biolek", Kharkov, Ukraine) for 10 days every 3 months (4 courses per year). To register asymptomatic and short attacks of atrial fibrillation using Holter ECG monitoring (heart rate monitor «Cardio Tens» company «Meditech», (Hungary) and "Kardyotehnyka" - 04-DR-3 (M), «Incart» (Russia)). The study was carried out in accordance with the basic plan research Donetsk National Medical University by Gorky and is a fragment of the planned research themes of the department of internal medicine and propaedeutic "Use of interval normobaric hypoxytherapy in treatment and combined therapy monoorganic pathology» (№ state. registration 0108U009884). The results of the preventive effects of two modes in the frequency of symptomatic and asymptomatic paroxysmal atrial fibrillation showed that in the second group were slightly more patients with symptomatic seizures arrhythmias (5,0%). Efficacy of liposomal drugs in this group was 30% higher than the traditional. Decreased duration of attacks in the first group is 0,3, and the second – 4,2 minutes. Output frequency of asymptomatic paroxysmal atrial fibrillation in both groups was 35%, which is 15% lower than the frequency of symptomatic attacks of arrhythmia in the first group and 20% less than in the second. Awarded a positive trend towards reducing the frequency of asymptomatic atrial fibrillation attacks in the first group 15% and in the second - 25% compared with baseline values. The average duration of asymptomatic attacks in both groups appeared less than symptomatic paroxysmal (by 5,0 and 5,0 respectively). However, the first group of reduction was minimal duration (0,2 minutes) relative to the initial values​, and the second group – 1,9 minutes. One rather unpleasant moments that occur during paroxysms of atrial fibrillation modes DDD or DDDR ventricular activation is stimulation. In this regard, the two-chamber detection algorithms stimulants included frequent, non-physiological atrial rhythm and automatic start of a different mode of stimulation (DDI or DDIR). After tachyarrhythmias pacemaker automatically switches to output mode of stimulation (DDD or DDDR). This is particularly useful in patients with AV-block and in paroxysmal atrial fibrillation. Special programs provided in modern pacemakers, can send electrical stimuli to the heart of low energy that interrupt reciprocal tachycardia (reciprocal AV-nodal reciprocating tachycardia syndrome with WPW). Although patients with atrial fibrillation at implantation background pesmeyker using DDD antiarrhythmic such opportunities are less than at other supraventricular tachyarrhythmias.

Література

1. Безкаравайный Б.А. Препараты природного фосфатидилхолина: перспективы применения в педиатрии / Б.А. Безкаравайный, М.И. Когутницкая // Здоровье ребенка. - 2007. - № 6 (9). - С. 100-105.
2. Бокерия Л.А. Сердечно-сосудистая хирургия. Болезни и врожденные аномалии системы кровообращения / Л.А. Бокерия, Р.Г. Гудкова. - М., НЦССХ им. А.Н. Бакулева РАМН, 2012. - 196 с.
3. Егоров Д.Ф.  Диагностика и лечение пациентов с имплантироваными антиаритмическими устройствами / Д.Ф. Егоров, О.Л. Гордеев. - СПб.: Человек, 2005. - 256 с.
4. Клинические рекомендации ВНОА по проведению электрофизиологических исследований, катетерной аблации и применению имплантируемых антиаритмических устройств / Л.А. Бокерия, Р.Г. Оганов, А.Ш. Ревишвили [и др. ]. - Новая редакция, 2013. – 219 с.
5. Кузнецов В.А. Сердечная ресинхронизирующая терапия: избранные вопросы / В.А. Кузнецов. - М., 2007. – 126 с.
6. Максимов Д.Б. Острый инфаркт миокарда, осложненный атриовентрикулярной блокадой II–III степени, и эффективность электрокардиостимуляции / Д.Б. Максимов. Б.Г. Искендеров // Вестник новых медицинский технологий. - 2011. - № 3. - С. 112-114.
7. Нанотехнології, наномедицина: перспективи наукових досліджень та впровадження їх результатів у медичну практику / Л.Г. Розенфельд, В.Ф. Москаленко, І.С. Чекман, Б.О. Мовчан // Укр. мед. часопис. - 2008. - № 5 (67). - С. 63-68.
8. Пятаева О.В. Фибрилляция предсердий как фактор риска фатальных осложнений: перспективы профилактики рецидивов у пациентов с имплантированными электрокардиостимуляторами / О.В. Пятаева, С.А. Зенин, А.Д. Куимов // PacificMedical Journal. – 2007. - № 1. - Р. 22-26.
9. Billman G.E. The effects of omega-3 polyunsaturated fatty acids on cardiac rhythm: a critical reassessment / G.E. Billman // Pharmacol. Ther. – 2013. – Vol. 140 (1). – P. 53-80.
10. Cardiac resynchronization therapy in patients with permanent atrial fibrillation / Iu.V. Mareev, V.N. Shitov, V.G. Kiktev [et al.] // Kardiologiia. - 2013. - Vol. 53 (5). - P. 43-49.
11. Chase D. Dual-site right ventricular and left ventricular pacing in a patient with left ventricular systolic dysfunction and atrial fibrillation using a standard CRT-D device / D. Chase, V. Kumar, A. Hooda // J. Saudi. Heart. Assoc. - 2013. - Vol. 25(3). - P. 213-218.
12. Impact of atrial prevention pacing on atrial fibrillation burden: primary results of the study of atrial fibrillation reduction (SAFARI) trial / M.R. Gold, S. Adler, L. Fauchier et al. // Heart Rhythm. - 2009. - Vol.6. - P. 295-301.
13. Reduction of atrial fibrillation in remotely monitored pacemaker patients: results from a Chinese multicentre registry / K. P. Chen, Y. Dai, W. Hua [et al.] // Chin. Med. J. - 2013. - Vol. 126 (22). - P. 4216-4221.
14. Prospective randomized study to assess the efficacy of site and rate of atrial pacing on long-term progression of atrial fibrillation in sick sinus syndrome: Septal pacing for atrial fibrillation suppression evaluation (SAFE) study / C.P. Lau, N. Tachapong, C.C. Wang [et al.] // Circulation. - 2013. - Vol. 13, № 128 (7). - P. 687-693.
15. The pacemaker and implantable cardioverter-defibrillator registry of the italian association of arrhythmology and cardiac pacing / A. Proclemer, M. Zecchin, M. Lunati [et al.] // G. Ital. Cardiol. - 2013. - Vol. 14 (11). - P. 784-796.
16. Volkov D.E. Surgical treatment of bradyarrhythmia and heart insufficiency by electric cardiostimulation: operative access, implantable device, complications, specific implantation technique / D.E. Volkov // Klin. Khir. - 2012. - Vol. 4. - P. 58-64.