Резюме
Сергеєва О.Ю. Загальна практика – сімейна медицина: пріоритети післядипломної освіти лікарів-інтернів з питань сучасної гомеопатії.
Розглянуто основні види сучасної гомеопатії – класична, соціальна та комплексна, їх терапевтична спрямованість, переваги та недоліки, особливості практичного застосування. Визначені особливості гомеопатії комплексних засобів як перехідної форми між алопатичними та гомеопатичними ліками, доцільність використання цієї різновидності гомеопатії  для лікування у домашніх умовах, а також лікарями загальної медичної практики, які не мають фахової освіти з гомеопатії.
Ключові слова: загальна практика-сімейна медицина, лікарі-інтерни, гомеопатія.
 
Резюме
Сергеева О.Ю. Общая практика – семейная медицина: приоритеты последипломного образования врачей – интернов по вопросам современной гомеопатии.
Рассмотрены основные виды современной гомеопатии – классическая, социальная и комплексная, их терапевтическая направленность, преимущества, недостатки, особенности практического применения. Определены особенности гомеопатии комплексных средств как переходной формы между алопатическими и гомеопатическими лекарственными препаратами, целесообразность использования этой разновидности гомеопатии для лечения в домашних условиях, а также врачами общей практики, не имеющими специального образования в области гомеопатии.
Ключевые слова: общая практика-семейная медицина, врачи-интерны, гомеопатия.
Summary
Sergeyeva О.Yu. General practice - family medicine: priorities of postgraduate education of internship doctors on questions of modern homoeopathy.
It is considered the basic types of modern homoeopathy - classic, social and complex, their therapeutic orientation, advantages, disadvantages, features of practical application. It is determined the features of homoeopathy of complex facilities  as a transitional form between allopathic and homoeopathic medicinal preparations, advisability of using of this homoeopathy variety for treatment domiciliary and also by general practitioners not having  special education in the area of homoeopathy.
Key words: general practice - family medicine, internship doctors, homoeopathy.

Рецензент: д.мед.н., проф. С.П. Шкляр

УДК 615.015.32.001.4:615.07:615.218.3

Харьковская медицинская академия последипломного образования

Kharkov medical academy of Postgraduate Education

serg_shklyar@ukr.net

The goal of the research consisted in realization of problem-purpose analysis of modern homoeopathy structure and determination of perspective directions of use of the applied methods of homoeopathy in the work of general practice doctors.

As research material it is used the printed results of clinical, experimental and sociological researches of the last years after the theme and also factors, reasons and terms that influence on the features of homoeopathy teaching and its application in practice activities of general practice doctors. At implementation of work it was applied the methods of system analysis: logical structuring, component architectonics of the phenomena, functional approach and description. It is executed scientific reviews and publications of the first two levels of evidence.

In many countries of the world the amount of doctors of different directions that widespread apply homoeopathic medicinal facilities grows every year.

Unfortunately, in Ukraine there is no culture of wide usage of homoeopathy possibilities that is the consequence of absence of corresponding knowledge for population, the enough long  period of official counteraction to homoeopathy, insufficient volume and level of homoeopathy teaching   in medical higher education institutions of the country. Taking into account the mentioned circumstances, on the chair of family medicine, folk and alternative  medicine, sanology of the Kharkiv medical academy of postgraduate education teaching of homoeopathy is realized academic in the complete conforming to the requirements of departmental activity. Teaching of homoeopathy is conducted mainly on the basis of educational-thematic plan of specialization of folk and alternative medicine that is depended on the doctors of therapeutic profile. From all the term of specialization that includes 5 months (780 hours) teaching of bases of homoeopathy and homotoxicology includes 112 hours (almost 15% of all time of teaching). From them 8 hours are taken for lectures, 82 hours are taken for realization of practicals, 22 hours are seminars. In the process of studies is envisaged teaching of such questions as a place of homoeopathy in the system of modern medicine, history of homoeopathy development, philosophical aspects and principles of homoeopathy, homoeopathic conception of development of pathological process, studies about  constitution and its interpretation, Haneman's theory of miasma , Haneman's theory of chronic disease  and other questions of theoretical bases of homoeopathic doctrine. On practicals and seminars there is an acquaintance with special technics of work of doctor homeopathist that includes special methods of collection and analysis of patient’s complaints, methodology of examination and homoeopathic diagnosis, technique of repertorization and work with professional reference books and computer programs.

Undoubtedly, presence of the mentioned sections of specialization and improvement is an important step on the way of further development of homoeopathy in our country, its integration in the system of general medical practice. But homoeopathic education of doctors in Ukraine needs further development. For comparison it is possible to consider the plan of education of specialists-homoeopaths in India. From 1949 homoeopathy is officially declared by the government of this country as an integral medical system, it is allowed its application in in-patient and out-patient departments. Education of doctors-homoeopathists in India is conducted according to the unified program during 5,5 years. Today is also rational acceptance of two-level structure of homoeopathy studies [6]. It is preparation of the so-called "social homoeopathist" and doctor-homoeopathist. A difference between them consists in that the first makes a therapeutic diagnosis and a doctor-homoeopathist makes both therapeutic, constitutional and clinical diagnoses.

Regardless of category of studies (classic or social homoeopathy) teaching of homoeopathy bases must be complex on the appropriate methodical level.

Conclusions:

1. Homoeopathy quickly spreads almost all over the world, a requirement in the homoeopathic method of treatment increases and grows amount of doctors that practice this method. These circumstances can be explained by that homoeopathic preparations have a high therapeutic action and does not have side and toxic effects.

2. Presence of the previously mentioned detailing of directions of homeopathy development proves that modern homeopathy is a unified scientific system with a structured theoretical base and considerable row of special applied methodologies that are carefully worked out on its basis.

3.  Teaching of homoeopathic medicine in Ukraine is substantially improved during the last years, it takes place at state level according to ratified by the Ministry of Healthcare of research and practice plans and programs, but needs further propagation and improvement.

4. Familiarization while post-graduate education of general practice doctors - family medicine with a structure and conceptual issues of the conceptual system of homoeopathy gives possibility to spread its use as a method of complementary medicine.

The prospects of further researches are related to realization of structural and logical analysis of educational programs with the aim of further integration of homoeopathy method in pedagogical technologies.

Литература

1. Ганеман С. Органон врачебного искусства / С. Ганеман: пер. с англ. - [6-ое изд.]. – М.: Атлас, 1992. – 208 с.
2. Кент Дж. Т. Лекции по философии гомеопати / Дж.Т. Кент. – М.: Гомеопатическая медицина, 1998. –224 с.
3. Комлексные гомеопатические препараты: справ. пособ. / [О.І. Тихонов, А.Ф. Пиминов, А.И. Квитчатая и др.]. – Харьков: Изд-во НФаУ; Оригинал, 2006. – 319 с.
4. Листопад А. Анализ гомеопатических препаратов заводского изготовления, применяемых при простудных заболеваниях / А. Листопад // Провизор. - 2000. – № 21. – С. 6-8.
5. Листопад А. Гомеопатические препараты на фармацевтическом рынке Украины / А. Листопад // Провизор. – 2000. – № 4. – С. 12-15.
6. Лопатинська О.І. Гомеопатична фармація: досягнення, проблеми та перспективи / О.І. Лопатинська, Т.Г. Калинюк // Вісник фармації. – 1999. – № 2 (20). – С. 179-183.
7. Марьяновский А.А. Современная гомеопатия: признание официальной наукой / А.А. Марьяновский // Биолог.мед. – 1998. – № 1. – С.16-22.
8. Михайлов И.В. Комплексная гомеопатия – рациональная терапия: Практическое руководство / Михайлов И.В. – Москва: Стар’Ко, 1997. – 326 с.
9. Национальный Гомеопатический Союз – отечественный производитель комплексных гомеопатических препаратов // Провизор. – 2000. – № 4. – С. 38-39.
10. Проць Н. Комплексные гомеопатические средства для лечения и профилактики гриппа в ассортименте аптек г. Львова / Н. Проць, О. Лопатинская, С. Терещук // Провизор. – 2000. – № 21. – С. 9-12.
11. Руденко А.А. Комплексний гомеопатичний препарат «Афлубін» фірми «R.Bittner Gmb» у профілактиці та лікуванні грипу та гострих респіраторних інфекцій / А.А. Руденко, Т.В. Голубь // Клінічна фармація. – 1998. – Т. 2, № 2. – С. 86-88.
12. Серебряков С.О. Гомеопатия как способ снижения расходов на здравоохранение: зарубежный опыт / С.О. Серебряков // Новая аптека. – 2001. – № 2.
13. Сергеева О.Ю. Современная гомеопатия. Место комплексних гомеопатических лекарственных препаратов в системе общей медицинской практики / О.Ю. Сергеева, С.А. Тихонова // Медико-социальная экология личности: состяние и перспективы: материалы IV междунар. конф. – Минск, 2006. – С. 150-152.
14. Тимошенко И.В. Учебник классической гомеопатии / И.В. Тимошенко. – М.: МГЦ, 1994. – 220 с.
15. Тихонов О.І. Проблеми та перспективи розвитку гомеопатичного методу лікування. / О.І. Тихонов, Н.А. Чорна, Т.В. Жукова // Вісник фармації. – 2006. – № 4 (48). – С. 32-35.
16. Тихонова С.А. Использование комплексных гомеопатических препаратов в патогенетической терапии простудных заболеваний / С.А. Тихонова, А.И. Квитчатая // Вісник фармації. – 1999. – № 2 (20). – С. 39-40.
17. Фишер П. Комплементарная медицина в Европе / П. Фишер, А. Уард // Terra medica.– 1996.– № 2 (3).– С. 27–32.
18. Фризе К.Х. Гомеопатическая терапия в оторинолярингологии / К.Х. Фризе. – Смоленск: Гомеопатическая медицина, 1997. – 180 с.
19. Хіменко С.В. Вивчення цінової доступності гомеопатичних лікарських засобів в Україні / С.В. Хіменко, О.Ю. Сергеєва, С.Г. Калайчева, Д.В. Спіжовий // «Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України»: матеріали VΙ зїзду фармацевтів України (28-30 вересня 2005 р., м. Харків). – Харків, 2005. - С. 910-911
20. Dana Ullman ‘The Consumer’s Guide to Homeopathy’ http://www.homeopathic.com/research/scienti.html).
21. Kayne S. Homeopathic pharmacy / S. Kayn. – Edenburgh: Churchill livingstone, 1997. – 252 p.