Славна постать Богдана Романюка

Стрімка пора сучасного інформаційного суспільства з його небаченими технологіями та засобами комунікації підчас здатна заступити інтелектуальну складову креативної праці педагога або інтуїтивне осяяння вправного лікаря. Але справжні майстри своєї справи завжди відчувають у собі жагу дотику до стилю життя і до відкриттів геніїв і талантів, тим більш тих, хто полинув у вічність, що приєдналися, так би мовити, до «більшості».
10 жовтня 2013 року пішов з життя доктор біологічних наук, професор кафедри медичної біології Луганського державного медичного університету Романюк Богдан Петрович – принципова і справедлива людина широкої душі, чудовий педагог і прекрасний організатор науки.
Рідні та близькі, колеги по кафедрі, університету і медико-біологічному ліцею, яким Богдан Петрович керував з дня його заснування, члени редколегії збірника засвідчують, що він був справжнім «працеголіком» в кращому сенсі цього слова: на роботу приходив раніше всіх, з любов'ю доглядав за рослинами у власному кабінеті-садочку, ніколи та нічого не забував з жодного прохання колег, був діловим, чуйним і, як ніхто, по-дитячому умів радіти життю... Він був справжнім чоловіком – турботливим, ніжним і чуйним, виростив трьох дітей, давши їм путівку в життя.
Біографія цієї непересічної людини не була звичайною та тривіальною. Народившись в пору воєнного лихоліття 19 червня 1943 року в місті Скалаті Підволочиського району Тернопільської області, Б.П. Романюк на все життя зберіг любов до свого краю, до рідної Тернопільщини, у всіх анкетах і автобіографіях з гордістю відзначаючи – «за національністю – українець».
У 1944 році сім'я переїхала в село Качанівку того ж Підволочиського району, а потім ще кілька разів переїжджала в пошуках кращої долі. Юний Богдан дуже любив природу, а коли пішов до школи, то швидко полюбив книгу – пристрасть, що дісталася від бабусі, яка отримала ще до революції чудове виховання і освіту та знала шість іноземних мов.
Закінчивши Качалівську середню школу, Богдан Романюк вступив до Львівського зооветеринарного технікуму, який закінчив з відзнакою у 1962 році. Після закінчення технікуму працював на Тернопільському м'ясокомбінаті на різних посадах: від дезінфектора і бактеріолога до заступника директора (1977 р.), одночасно навчаючись заочно на ветеринарному факультеті Української сільськогосподарської академії (1964-1970 р.р.). У 1978 році вступив до аспірантури без відриву від виробництва за спеціальністю «фізіологія сільськогосподарських тварин» у Львівській зооветеринарний інститут і в 1983 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин.
Новий етап біографії Богдана Петровича був пов'язаний з містом Луганськ, куди він переїхав у 1986 році на запрошення ректора медичного інституту професора Ковешникова В.Г., де працював асистентом кафедри медичної біології, як обраний за конкурсом.
З 25.08.1987 року він очолює підготовче відділення Луганського державного медичного інституту. З 1989 р. – старший викладач , а з 1992 р. – доцент кафедри медичної біології інституту. З 1994 р. до 2001 р. Богдан Петрович Романюк, не покидаючи роботи на кафедрі, стає директором Луганського обласного комунального ліцею-інтернату Управління освіти при Луганській облдержадміністрації. Його випускники (нині лікарі, викладачі, фармпредставники та ін.) добрим словом згадують свого Вчителя і наставника, який віддав їм своє серце і душу.
В 1996 році Б.П.Романюк блискуче захищає докторську дисертацію на тему: «Будова, ріст, формоутворення і регенерація скелету в різні періоди постнатального онтогенезу при гострій та хронічній патології печінки (експериментально-морфологічне дослідження)» у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю 03.00.11 – цитологія, гістологія, ембріологія.
У 1997 р. Богдан Петрович отримує атестат професора по кафедрі медичної біології, у 1998 році йому був присуджений грант Соросівського професора і у тому ж році був занесений до книги «Еліта морфологів» Товариства анатомів, гістологів і топографоанатомів України. Б.П. Романюк був членом Президії наукового товариства паразитологів (1998 р.), дійсним членом УАН національного прогресу та Міжнародної педагогічної академії (1999 р.), членом експертної ради Вищої Атестаційної Комісії (ВАК) України з біології (2000-2006 р.р.).
Б.П. Романюк був нагороджений значком «Відмінник освіти України» (1998 р.), йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України » (1999 р.). Б.П. Романюком опубліковано більше 200 наукових робіт і більш 100 методичних рекомендацій.
Світла пам'ять про життя і діяльність вченого і педагога, патріота України, доктора біологічних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України Богдана Петровича Романюка назавжди збережеться в наших серцях.

Члени редакційної колегії